Всеукраїнський Тиждень права.
 5-10 грудня 2011 року в Україні проводиться Всеукраїнський тиждень права. Захід проводиться щорічно ,згідно Указу Президента України від 08.12.2008 року №1149,в тиждень, що включає День прав людини, який відзначається в  світі на честь проголошення Генеральною Асамблеєю ООН  10 грудня 1948 року Загальної декларації прав людини.
      У цьогорічному Всеукраїнському тижні права передбачається участь провідних українських юристів та юридичних фірм, фахівців Міністерства юстиції, зокрема, Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, спеціалістів територіальних органів юстиції тощо. На рівні району ,це лекції ,бесіди з учнями шкіл ,з колективами підприємств ,установ, організацій ,методична допомога з питань прав і свобод громадян . До проведення та участі в акціях «Тижня права» може долучитися кожен правник чи правнича громада.
Зага?льна деклара?ція прав люди?ни — рішення Генеральної Асамблеї ООН прийняте у 1948 році, яке є найбільш авторитетним джерелом міжнародних норм щодо  прав людини. Загальна декларація разом з Міжнародними пактами про права людини іноді позначається як  Міжнародний Біль про права.
«Загальна декларація прав людини» була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року  в  паризькому палаці Шайо. Вона перекладена принаймні 375 мовами й діалектами мов. Декларація була прямим наслідком досвіду Другої світової війни і вперше сформулювала ті права, які повинна мати кожна  людина. Вона носила рекомендаційний характер, складалася з 30 статей, зміст яких був уточнений і розвинутий через інститути міжнародних угод, регіональних та національних конституцій та законів. «Міжнародний Білль про права людини» був прийнятий Генеральною Асамблеєю в  1966 році після затвердження двох Міжнародних пактів: «Мі пакту про економічні, соціальні та культурні права» та «Міжнародного пакту про громадянські та політичні права».
Україна ратифікувала ці пакти 1973 р. Те ж саме зробили понад сто інших країн світу і, тим самим, вони зобов'язалися привести своє національне законодавство у відповідність до прописаних у пактах вимог. Міжнародно-правові акти отримали верховенство над внутрішнім законодавством. А це надало можливість громадянину, чиї політичні чи громадянські права порушені, звернутися за захистом безпосередньо до Комітету з прав людини при ООН, якщо він вичерпав можливості захисту, надані національним законодавством. Якщо ж певне право людини не отримало конституційного закріплення з боку держави, воно визнається таким на основі міжнародних актів.
 
 
Василь Шукаль